Къуапэ ГугъэфӀ

Къуапэ ГугъэфӀ (африк. Kaap die Goeie Hoop, нид.-бз. Kaap de Goede Hoop, порт-бз. Cabo da Boa Esperança, ин-бз. Cape of Good Hope) — дунейм и нэхъ цӀэрыӀуэ дыдэхэм ящыщ къуапэ. Ипшэ Африкэ Республикэм хиубыдэ Кап тӀыгуныкъуэ и кӀэух къуапэ.

Къуапэр Африкэм и ипшэ дыдэ кӀэух къапэу щымытми (ипшэ кӀэух къуапэр Агулас къуапэращ), ауэ Африкэм и Ӏуфэр мыбдежым дежщ япэу къуэкӀыпӀэмкӀэ зыгъэзэн щыщӀедзэр, Атлантикэм къыхэкӀыуи Индиэ хышхуэм кхъухьхэми хэхьэн щыщӀадзэр.

Къуапэр Африкэм и ипшэ-къухьэпӀэ кӀэух пӀэщ. Ар къыхигъэщу къуапэ ӀухьэпӀэм деж Ӏутщ монумент, уздэщыт пӀэм и координатхэр уигъэлъагъуу. ГугъэфӀ къуапэм тӀэкӀу нэхъ ишхъэрэу пэщылъщ Кейп-Пойнт къуапэ. А къуапэращ маяк «Къуапэ ГугъэфӀыр» зытетыр. Ар апхуэдэу щыщытыр, Къуапэ ГугъэфӀыр нэхъ япэу щылъми, кхъухьхэм Кейп-Пойнт къуапэм дежщ къекӀуэкӀын щыщӀадзэр.

Кейп-Пойнт къуапэмкӀэ долъадэ ИндиэХышхуэм къикӀ хуабэ уэрыр. Абы къыхэкӀыуи Кейп-Пойнт къуапэм деж псым и температурэр нэхъ инщ, къуапэ ГугъэфӀ зи Ӏуфэ щӀыӀэ Бенгал уэр зыблэжым деж нэхъ.

Мис Доброї Надії (африк. Kaap die Goeie Hoop af){{efn|нид.-бз. Kaap de Goede Hoop Шаблон:IPA-nl; «Kaap» окремо: Шаблон:IPA-nl порт-бз. Cabo da Boa Esperança Шаблон:IPA-pt} } — скелястий мис на [[Атлантичному океані|Атлантичному] узбережжі Кейпського півострова в Південній Африці. Поширеною помилкою є те, що мис Доброї Надії є південним краєм Африки, що базується на помилковій думці про те, що мис був точкою поділу між Атлантичним та [[Індійським океаном|Індійським] ] океани. Фактично, найпівденніша точка Африки — це мис Агульяс приблизно Шаблон:Convert на схід-південний схід. Течії двох океанів зустрічаються в точці, де тепловодна Агульська течія зустрічається з холодноводною Бенгельська течія і повертається назад себе. Це місце зустрічі океанів коливається між мисом Агульяс і Кейп-Пойнт (приблизно Шаблон:Convert на схід від мису Доброї Надії).

Проте, якщо слідувати західною стороною узбережжя Африки від екватора, мис Доброї Надії позначає точку, де корабель починає подорожувати більше на схід, ніж на південь. Таким чином, перше сучасне огинання мису в 1487 році португальським дослідником Бартоломеу Діашем стало віхою в спробах португальців встановити прямі торгові відносини з Далеким Сходом ( хоча Геродот згадав про те, що фінікійцінси зробили це багато раніше). Діас назвав мис Cabo das Tormentas («Мис Штормів»; нид.-бз. Stormkaap), що було оригінальною назвою мису.< ref>Шаблон:Cite book</ref>

Як один із великих мисів південної частини Атлантичного океану, він уже давно має особливе значення для моряків, багато з яких називають його просто «мисом''. Це маршрут на Cape Route і [[Clipper route] ]], а потім кораблі-кліпери до Далекого Сходу та Австралії, а також кілька морських перегони на яхтах.

Термін «Мис Доброї Надії» також використовується в трьох інших варіантах:

• Це ділянка національного парку Столова гора, в межах якої впадає однойменний мис, а також мис Кейп-Пойнт. До включення до національного парку ця ділянка була природним заповідником Кейп-Пойнт.
• Це була назва першої Кейпської колонії, заснованої Голландською Ост-Індською компанією в 1652 році на Кейпському півострові.
• Незадовго до утворення Південно-Африканського Союзу цей термін стосувався всього регіону, який у 1910 році мав стати провінцією Мису Доброї Надії (зазвичай скорочено до «Капська провінція») . , Eúdoxos; Шаблон:Floruit Шаблон:Circa) був греком мореплавцем для Птолемея VIII, царя елліністичної Династія Птолемеїв в Єгипті. Приблизно в 116 р. до н. е., повертаючись із подорожі до Індії, Евдокс знайшов уламки корабля, який, імовірно, прибув у Гадес (пізніше Кадіс), у тодішній римській Hispania Baetica . У той час єдиним способом, яким таке судно могло дістатися Індійського океану, було обігнути мис. Коли Евдокс повертався зі своєї другої подорожі до Індії, вітер змусив його на південь від Аденської затоки і на деяку відстань униз узбережжя Африки. Десь біля узбережжя Східної Африки він знайшов останки корабля. Завдяки зовнішньому вигляду та історії, яку розповіли тубільці, Евдокс дійшов висновку, що корабель був із Гадес і плив навколо Африки проти годинникової стрілки, проминувши мис і увійшовши в Індійський океан. Це надихнуло його повторити подорож і спробувати обігнути континент. Організувавши експедицію на власний рахунок, він відплив із Гадеса і почав працювати вниз узбережжя Африки. Однак труднощі були надто великими, і він був змушений повернутися до Європи. На карті Фра Мауро 1450 року Індійський океан зображено сполученим з Атлантичним. Фра Мауро робить такий напис біля південного краю Африки, який він називає «мисом Діаб», описуючи дослідження корабля зі Сходу близько 1420 року:

  

  Деталі карти Фра Мауро, що описує будівництво junks, які плавають в Індійському океані.

  Близько 1420 року корабель або джонк з Індії перетнув Індійське море до острова чоловіків і островів жінок біля мису Діаб, між Зеленими островами та тінями. Він плив 40 днів у південно-західному напрямку, не знайшовши нічого, крім вітру та води. За словами самих людей, корабель пройшов близько 2000 миль вперед, доки, як тільки сприятливі умови закінчилися, він розвернувся і поплив назад до мису Діаб за 70 днів.

  Кораблі, які називаються джонками (букв. «Зончі»), які плавають цими морями, несуть чотири щогли або більше, деякі з яких можна піднімати або опускати, і мають від 40 до 60 кают для купці і тільки один землероб. Вони можуть орієнтуватися без компаса, тому що у них є астролог, який стоїть збоку і з астролябією в руці дає накази навігатору. —Текст із карти Фра Мауро, 09-P25

  Фра Мауро пояснив, що він отримав інформацію з «надійного джерела», яке подорожувало з експедицією, можливо, від венеціанського дослідника Нікколо да Конті, який опинився в Калікут, Індія на момент відправлення експедиції:

  Більше того, я розмовляв з людиною, гідною довіри, яка каже, що він плавав на індійському кораблі, охопленому лютою бурею, протягом 40 днів в Індійському морі, за мисом Соффала і Зелені острови на захід-південний захід; і за словами астрологів, які виступають їхніми провідниками, вони пройшли майже 2000 миль. Таким чином, можна повірити і підтвердити те, що говорять і ці, і ті, і що вони тому пропливли 4000 миль.

  Фра Мауро також коментує, що розповідь про експедицію разом із розповіддю Страбона про подорожі Евдокса Кізіцького з Аравії до Гібралтар через південну Океан у Античність, змусив його повірити, що Індійський океан не був закритим морем і що Африку можна було обігнути його південним краєм (Текст з карти Фра Мауро, 11). , G2). Ці знання разом із зображенням африканського континенту на карті, ймовірно, спонукали португальців активізувати свої зусилля, щоб обігнути край Африки. У 1511 році, після того як Афонсу де Альбукерке завоював Малакку, португальці відновили карту від яванця морського лоцмана, який, згідно здо Альбукерке, вже включав мис Доброї Надії. Стосовно діаграми Альбукерке сказав:Шаблон:Rp

"...велика карта яванського лоцмана, що містить мис Доброї Надії, Португалію та землю Бразилії, Червоне море та Перське море, Гвоздикові острови, навігація китайців і Гор, з їхніми румбами та прямими маршрутами, якими йдуть кораблі, і те, як королівства межують одне з одним, мені здається, що це було найкраще, що я мав коли-небудь бачили, і ваша високість буде дуже рада це побачити; на ньому були назви яванською мовою, але зі мною був яванець, який умів читати й писати. Я надсилаю цей фрагмент Вашій Високості, який Франсіско Родрігес взяв із іншого, у якому Ваша Високость справді бачить, звідки походять китайці і Гори, а також курс ваших кораблів повинен дістатися до островів Клов, де знаходяться золоті копальні, і островів Ява й Банда, мускатного горіха й булави, і до землі короля Сіаму, а також до кінця землі навігації китайців, напрямок, який він приймає, і те, як вони не йдуть далі». — Лист Альбукерке королю Португалії Мануелю I, 1 квітня 1512 року.

Дослідження Європи

Хрест Варфоломія Діаса на мисі Доброї Надії.

Мешканці Мису Доброї Надії, який португальці назвали Cafres (Códice Casanatense, Шаблон:Circa)

У Ранню сучасну еру першим європейцем, який досяг мису, був португальський дослідник Бартоломеу Діас 12 березня 1488 року, який назвав його «Мисом штормів» (Cabo das Торментас). Пізніше Іоанн II Португальський його перейменував на «Мис Доброї Надії» (Cabo da Boa Esperança) через великий оптимізм, викликаний відкриттям морського шляху до Індії та Сх.

Народ Khoikhoi жив у районі мису, коли голландці вперше оселилися там у 1652 році. Khoikhoi прибули в цю територію приблизно півтори тисячі років тому. Голландці називали їх « «Готтентоти», термін, який тепер став розглядатися як принизливий.

У 1652 році адміністратор голландців Ост-Індської компанії Ян ван Рібек заснував табір поповнення запасів для Голландської Ост-Індської компанії приблизно за 50 км на північ від мису в Тейбл-Бей 6 квітня 1652 року, і це з часом розвинулося в Кейптаун. Запаси свіжих продуктів були життєво важливі під час довгої подорожі навколо Африки, і Кейптаун став відомий як «Таверна морів».

31 грудня 1687 року громада гугенотів (французьких протестантів) прибула на мис Доброї Надії з Нідерландів. Вони втекли з Франції через релігійні переслідування та вирушили до Нідерландів, а потім вирушили до Капської колонії. Серед членів цієї групи були П’єр Жубер, який походив із Ла-Мотт-д’Ег, а також Жан Руа. Голландська Ост-Індська компанія потребувала кваліфікованих фермерів на мисі Доброї Надії, і голландський уряд побачив можливість поселити гугенотів на мисі. Протягом наступних 150 років колонія поступово розросталася, поки не простягнулася на сотні кілометрів на північ і північний схід.

Під час Французьких революційних війн Нідерландська республіка була окупована французами в 1795 році. Після цього Капська колонія стала французьким васалом і ворогом британців, які воювали з Францією. Того ж року британські війська вторглися та окупували Капську колонію. Британці відмовилися від контролю над територією в 1803 році згідно з Ам'єнським миром, але знову окупували колонію 19 січня 1806 року після [[Битви при B

laauwberg]]. Голландці офіційно поступилися територією британцям за Англо-голландським договором 1814 р.. Він залишатиметься окремою британською колонією до свого приєднання до Південно-Африканського Союзу у 1910 році.

Уряд Португалії встановив два навігаційні маяки, «Хрест Діас» і «Хрест да Гама», на честь Бартоломеу Діаша і Васко да Гама, які були першими сучасними європейцями. дослідників, щоб досягти мису. У рядку ці хрести вказують на Віттл-Рок, велику, назавжди затоплену морську небезпеку в Фолс-Бей. Два інші маяки в Simon's Town забезпечують перетин.

Сучасний

Знак на мисі Доброї Надії, 2018

На мисі Доброї Надії спостерігалося збільшення активності суден після закриття Суецького каналу у 2021 році та кризи в Червоному морі 2024 року, коли кораблям знадобився інший маршрут від [[Індійського океану] ].<ref>< /ref>

Географія

Карта, що показує Cape Peninsula, ілюструє розташування мису Доброї Надії. Показано основні гори та їхні вершини, включно зі Столовою горою, а також її зв’язок із містом Кейптаун.

Карта мису Доброї Надії та мису Агульяс, найпівденнішої точки Африки.

Мис Доброї Надії знаходиться на південному краю Кейп-Півострова, приблизно за 2,3 кілометри (1,4 милі) на захід і трохи на південь від Кейп-Пойнт на південно-східному куті. Кейптаун знаходиться приблизно в 50 кілометрах на північ від мису, в Тейбл-Бей на північному кінці півострова. Півострів утворює західний кордон False Bay. Геологічно скелі, знайдені на двох мисах і на більшій частині півострова, є частиною Cape Supergroup і утворені з того самого типу пісковиків, що й Столова гора. І мис Доброї Надії, і мис Кейп-Пойнт пропонують вражаючі пейзажі; вся найпівденніша частина Кейп-Півострова є диким, суворим, мальовничим і загалом незайманим національним парком.

Термін «мис» також використовувався в ширшому сенсі, щоб позначити територію європейської колонії з центром у Кейптауні та пізнішої Південноафриканської провінції. З 1994 року вона була розбита на три менші провінції: Західний Кейп, Східний Кейп і Північний Кейп; частини провінції також були поглинені Північно-Західна.

Історія

Евдокс Кізіцький

Тхыдэ

1488 гъэм португал хыерс Бартоломеу Диаш, ГугъэфӀ къуапэм нэс къэсауэ щтащ. Апщыгъуэм абы къуапэ Бур фӀищауэ щтащ. Ауэ а цӀэр къуапэм къыхуинэну Португалым и пэщтыхьым къуапэм къыхуинэну идакъым.

1497 гъэм Васко да Гамэ, Къуапэ ГугъэфӀ ерсэкӀри, Индиэм кӀуэ хы гъуэгу зэӀуихауэ щтащ. Абы лъандэри къуапэм ГугъэфӀкӀэ йоджэ.

Абыхэм нэмыщӀ къуапэм епхащ Лъатэ Голэнд теухуа легендэр.

Сурэтылъэ

• 
  Къуапэм и фэеплъ
• 
  Къуапэм и координатхэр къэзыгъэлъагъуэ монумент
• 
  Къуапэр нэхущым
• 
  ВымпӀу къуапэ Ӏуфэм Ӏусхэр
• 
  Къуапэ хы Ӏуфэр серферхэм нэхъ яфӀэфӀ пӀэхэм ящыщ зыщ

ТехьэпӀэхэр

• Мыс Доброй Надежды

-34.358889, 18.4725